Главная arrow Законодательство arrow ГНАУ arrow Государственная налоговая администрация Украины
Саморегулирование в Украине

Банкротство и антикризисное управление в Украине

Государственная налоговая администрация Украины

Печать
28.10.2002 г.

Письмо от 28.10.2002 г. №1021/7/26-9017
Относительно Методических рекомендаций работникам подразделений организации оперативных мероприятий по сокращению налоговой задолженности относительно выявления и раскрытия преступления, предусмотренного ст.218 УК Украины "Фиктивное банкротство"
online casino

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.10.2002 р. N 1021/7/26-9017

Направляю для вивчення і використання у практичній роботі Методичні рекомендації по виявленню та розкриттю злочинів, передбачених ст. 218 Кримінального кодексу України "Фіктивне банкрутство".

Одночасно необхідно подати проблемні питання та пропозиції щодо удосконалення процесу виявлення та розкриття цього виду злочинів з метою недопущення ухилення від сплати податкового боргу суб'єктами підприємницької діяльності.

Про вжиті заходи та практичні результати доповісти довідкою, яку направити УООЗСПЗ ГУПМ ДПА України.

Додаток: Методичні рекомендації.

 

Заступник Голови 

В. Копилов 


 

Додаток 


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
працівникам підрозділів організації оперативних заходів по скороченню податкової заборгованості щодо виявлення та розкриття злочину, передбаченого ст. 218 КК України "Фіктивне банкрутство"

Вступ

Фіктивне банкрутство - це завідомо неправдива офіційна заява про фінансову неспроможність виконати зобов'язання кредиторів, зміст якої не відповідає реальному економічному стану господарського суб'єкта. Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність за дії щодо "фіктивного" банкрутства.

З 1 вересня 2001 року у зв'язку із змінами, внесеними до частини четвертої ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України, та набранням чинності новим Кримінальним кодексом України, до підслідності слідчих податкової міліції віднесено, як один з основних злочинів, фіктивне банкрутство, передбачене ст. 218 КК України.

Розділ 1. Загальні положення

I. Терміни, що використовуються у Методичних рекомендаціях:

підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг;

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство або що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

II. Встановлення обов'язкових ознак злочину, передбачених диспозицією статті 218 Кримінального кодексу України.

Для розкриття злочину необхідно знати, що для будь-якого діяння характерною є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак.

1. Суспільна небезпека злочину (об'єкт злочину), передбаченого статтею 218 Кримінального кодексу України, полягає в порушенні встановленого законодавством порядку здійснення господарської діяльності у частині забезпечення інтересів держави від ризиків у формі неможливості стягнення податкового боргу, пов'язаних з неплатоспроможністю (стійкою фінансовою неспроможністю) суб'єктів господарської діяльності, яка юридично фіксується під час розгляду справ про банкрутство такого суб'єкта. Посягаючи на інтереси держави, шляхом ухилення від сплати податкового боргу фіктивне банкрутство спричиняє значні збитки Державному бюджету України. Суспільна небезпека як ознака злочину не включає суб'єктивну шкідливість діяння й означає лише об'єктивну шкідливість його.

2. Об'єктивна сторона злочину - акт зовнішньої поведінки людини, який виявляється у суспільно небезпечному діянні, тобто вольовій усвідомленій поведінці особи, безпосередньо спрямованій на спричинення певних негативних наслідків у вигляді ненадходження коштів до бюджету (оголошення власного банкрутства).

Обов'язковою складовою об'єктивної сторони фіктивного банкрутства є сукупна сума збитків (заборгованості) кредиторів, у тому числі заборгованості до бюджету (ОДПС), яка повинна перевищувати у 500 і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян (більше 8500 грн.) на момент закінчення злочину, та причинний зв'язок між суспільно небезпечними діями (подання завідомо неправдивої офіційної заяви) та вказаними наслідками, що є необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли платник податків за наявності у нього податкового боргу подав офіційну заяву про відсутність джерел його погашення при фактичній платоспроможності.

Кримінальний закон передбачає зобов'язуючий характер об'єктивної сторони - завідомо неправдива офіційна заява про фінансову неспроможність, подана в порядку, встановленому законом, але на підставі неправдивої інформації.

Подання письмової (офіційної) заяви громадянина - засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи СПД, а так само громадянина - СПД про фінансову неспроможність виконати вимоги з боку кредиторів та зобов'язання перед бюджетом та доданих до неї документів є підставою для господарського суду в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), порушити справу про банкрутство.

Письмова заява повинна бути подана саме громадянином - засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою СПД - боржника, а так само громадянином - СПД - боржника і потягти правові наслідки - винесення ухвали господарського суду щодо порушення справи про банкрутство.

3. Суб'єкт злочину є спеціальний, тобто фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише особа, яка підписала свідомо неправдиву заяву і направила її до господарського суду або ж, використовуючи свої службові повноваження, ухвалила рішення (віддала розпорядження) про складання чи подання до господарського суду такої заяви, зокрема:

1) громадянин - засновник або власник підприємства (1 - "фіктивного банкрота", далі - "ФБ");

Примітка: відповідно до пункту 3 статті 7 Закону України від 14.05.92 р. N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника додається рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою;

2) службова особа такого СПД ("ФБ");

Примітка: 1. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

2. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки;

3) громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності ("ФБ");

Примітка: відповідно до пункту 5.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.11.97 р. N 02-5/444 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банкрутство" суб'єктами банкрутства можуть бути лише зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності юридичні особи.

Не можуть бути суб'єктами банкрутства відособлені підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення і т. п.).

3.1. Співучасть

Поняття. Співучасть є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Основні ознаки співучасті:

1) наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні фіктивного банкрутства;

2) спільність їх участі у вчиненні злочину;

3) умисний характер діяльності співучасників.

У випадку наявності спеціального суб'єкта злочину - фіктивного банкрутства виконавцем злочину може бути лише спеціальний суб'єкт, вказаний у диспозиції статті 218 КК України, зокрема:

громадянин - засновник або власник підприємства СПД - "ФБ" (які можуть бути також і організаторами вчинення злочину - частина третя ст. 27 КК України);

службова особа такого СПД ("ФБ");

громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності ("ФБ");

тобто особи, які вчиняють злочин особисто, виконуючи дії, що входять до об'єктивної сторони злочину, або шляхом використання інших осіб.

Примітка - частина друга статті 27 КК України: виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений ст. 218 КК України.

Але для таких видів співучасті, як організатор, підбурювач, пособник, наявність ознак спеціального суб'єкта не є обов'язковою: ними можуть бути осудні особи, які досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, тобто 16 років - загальний суб'єкт.

Зокрема, пособниками фіктивного банкрутства можуть бути "кредитори" підприємства "ФБ" та розпорядники майна.

Примітка - частина п'ята статті 27 КК України: пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Для доказу співучасті використовують матеріали оперативно-розшукових справ та інші виявлені в ході дізнання та досудового слідства.

Доказами співучасті у вчиненні фіктивного банкрутства, зокрема, можуть бути:

1) пояснення (протокол допиту) особи (свідка, підозрюваного) про:

- надання порад або вказівок пособника (службової особи СПД - кредитора) до вчинення об'єктивної сторони злочину;

- схиляння до вчинення фіктивного банкрутства шляхом умовляння у словесній або письмовій формі (підбурювання), при цьому може бути вставлене відповідне листування - приватні, службові листи, які повинні бути вилучені та приєднані до матеріалів кримінальної справи як речові докази та інше;

- організаційні дії вчинення фіктивного банкрутства - здійснення дій з об'єднання інших співучасників на вчинення злочину, з координації таких дій: залучення виконавців (службових осіб СПД - "ФБ"), розподіл обов'язків між ними; розробка плану вчинення злочину та інше;

2) вилучені установчі, фінансово-господарські документи (первинні документи бухгалтерської звітності), які повинні бути вилучені та приєднані до матеріалів кримінальної справи як речові докази, та інше.

Схема можливої співучасті

4. Суб'єктивна сторона злочину визначається наявністю обов'язкової ознаки - вини, тобто психологічного змісту вчинення злочину (прямий умисел), яка є необхідною умовою кримінальної відповідальності.

Поняття вини характеризується змістом, сутністю, формою і ступенем вини.

Зміст вини обумовлений: усвідомлення винним суспільної небезпеки діяння - неправдивості факту фінансової неспроможності, про який йдеться у поданій ним офіційній заяві, у тому числі можливих наслідків, передбачення таких суспільно небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету коштів від сплати податкових платежів, неминучість настання таких наслідків (інтелектуальний момент) і бажання настання таких наслідків (характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу). Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому та цілеспрямовану діяльність особи на досягнення чітко визначеної мети - несплата податкового боргу.

Сутність вини - негативне ставлення особи до суспільних відносин, що визначають об'єкт посягання, передбачений статтею 218 КК України.

Форма вини - прямий умисел.

Ступінь вини - визначається об'єктивними обставинами злочину, характером суспільно небезпечного діяння, особливостями психічного ставлення до дії, мотивом і метою злочину, обставинами, що характеризують особу винного, причинами та умовами, які вплинули на формування умислу.

Не може бути кваліфіковано за статтею 218 КК України дії службових осіб підприємств-кредиторів, які звертаються з позовом до господарського суду про визнання підприємства "ФБ" неплатоспроможним. При цьому кошти за рішенням суду стягуються на користь кредиторів з одночасним постановленням мораторію на заборону стягнення іншими кредиторами, в тому числі ОДПС. В даному випадку можлива тільки співучасть службових осіб кредиторів у скоєнні цього злочину. Вказані або інші незаконні дії, пов'язані з неплатоспроможністю СПД, які мають податковий борг, при встановленні всіх обов'язкових ознак, передбачених Кримінальним кодексом, можуть кваліфікуватися як:

Стаття 219. Доведення до банкрутства

Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності

Умисне приховування громадянином - засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові.

Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства

Умисне приховування майна або майнових обов'язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності у разі банкрутства і завдали великої матеріальної шкоди.

Розділ 2. Збір (отримання) первинної інформації про вчинення злочину

Первинна інформація отримується з письмової заяви СПД, що подається до господарського суду.

Копія такої заяви повинна надсилатися СПД - боржником кредиторам, у тому числі органу державної податкової служби (у разі наявної заборгованості перед бюджетом). Орган ДПС може довідатись про подання заяви від кредиторів, третіх осіб, від співробітників підприємства "ФБ".

Джерелом інформації щодо підготовки та подання до господарського суду завідомо неправдивої офіційної заяви може бути негласний співробітник на підприємстві "ФБ", яке має податковий борг, або у СПД - контрагента. Працівники податкової міліції повинні оперативно супроводжувати всі заяви, подані засновником, власником або службовими особами СПД, які мають податковий борг, до господарського суду, про порушення справи про банкрутство.

Довідково.

1. Поточна інформація щодо порушення справ про банкрутство та по підприємствах, що визнані банкрутами, знаходиться в інформаційно-правовій комп'ютерній програмі Нормативно-правові акти України (НАУ. Версія 035 NAU 8.0). Адреса:

 

2. Інтернет www.bancrot.ua

3. Отримання інформації щодо порушення справ про банкрутство повинно здійснюватися через офіційні друковані органи (газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр"), у яких протягом 10-денного терміну заявник зобов'язаний дати оголошення.

Крім цього, відповідно до пункту 6 рішення Пленуму Вищого арбітражного суду України від 9 лютого 1999 року "Про стан дотримання законності у вирішенні господарських спорів і завдання арбітражних судів щодо протидії правопорушенням та корупційним проявам в економічній сфері" арбітражним (господарським) судам рекомендовано інформувати органи державної податкової служби щодо порушення справ про банкрутство з ініціативи підприємств, установ, організацій. Таке інформування розглядається як важливий чинник вдосконалення взаємодії господарських судів і податкових органів з метою створення умов для наповнення доходної частини бюджету.

З метою виявлення ознак злочину підрозділом податкової міліції на підставі оперативної інформації та пункту 4 статті 8 Закону України від 18 лютого 1992 р. N 2135-XII "Про оперативно-розшукову діяльність" до господарського суду надсилається відповідний запит щодо витребування документів та даних, що характеризують діяльність конкретного підприємства-боржника, які можуть бути використані для отримання фактичних даних та бути доказами у кримінальній справі.

Вищевказаний запит повинен направлятися саме до господарського суду, що прийняв таку заяву, так як вона має "офіційний" характер і може спричинити правові наслідки (шкода у вигляді збитків державі).

Схема отримання первинної інформації

Одночасно з направленням запиту до господарського суду на витребування документів оперативний працівник підрозділу податкової міліції ОДПС для збору доказів щодо злочинної діяльності службових осіб підприємства-боржника ("ФБ"), які готують або вчинили злочин, та за наявності достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, здійснює:

• документування, у тому числі із застосуванням оперативно-технічних засобів, щодо відсутності або наявності активів, що знаходяться в податковій заставі, а також різницю між наданими офіційними даними про такі активи господарського суду та підприємства "ФБ" та фактичною його кількістю та вартістю;

• шляхом проведення оперативно-розшукових заходів (ознайомлення із звітністю та бухгалтерським обліком, накладними, товарно-транспортними документами, листуванням тощо) встановлює, кому реалізовано майно, факти приховування активів та передачі іншим особам, перевіряє та легалізує таку інформацію;

• опитування осіб, які можуть дати показання про фактичні обставини вчинення злочину;

• витребує, вилучає і вивчає документи та дані, що характеризують фінансово-господарську діяльність СПД ("ФБ");

• проводить інші необхідні ОРЗ, спрямовані на виявлення ознак злочину в діях службових осіб СПД - "ФБ" та збір доказів.

Розділ 3. Алгоритм реалізації оперативної інформації

Одним із основних етапів для розкриття злочину, передбаченого ст. 218 КК України, є аналіз фінансово-господарської діяльності СПД - "ФБ".

Предмет дослідження

А) структура активів СПД.

В результаті проведеного аналізу повинно бути оцінено фінансово-господарський стан підприємства, виявлення ознак поточної, критичної чи надкритичної їх неплатоспроможності та ознак злочинів, передбачених статтями 218 - 221 Кримінального кодексу України (фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування банкрутства чи незаконних дій у разі банкрутства).

Примітка: відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" державний орган з питань банкрутства готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховування стійкої фінансової неспроможності, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків.

В даному випадку для ефективності виявлення відповідності розрахункових та економічних показників фінансового стану підприємства різним рівням неплатоспроможності необхідно організувати належну взаємодію з податковими ревізорами - інспекторами підрозділів податкового аудиту, державним органом з питань банкрутства, ліквідатором, розпорядником майна, арбітражним керуючим (крім випадків наявності оперативної інформації щодо співучасті останніх у вчиненні злочину), а також при проведенні експертизи фінансового становища підприємства.

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність платника податків за попередній рік та останній звітний період до подання офіційної заяви до господарського суду (рекомендується враховувати два останні календарні роки).

Зібрані матеріали є джерелами інформації для проведення аналізу та встановлення всіх ознак злочину, а саме:

- баланс підприємства за попередній рік та за звітний період;

- звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та за звітний період;

- звіт про фінансово-майновий стан;

- звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

- розрахунок нормативу власних обігових коштів;

- розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;

- звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос);

- звіт про рух коштів у іноземній валюті;

- бізнес-план;

- матеріали маркетингових досліджень;

- висновки аудиторських перевірок;

- інша інформація.

Активи підприємства та їх структура вивчаються як з точки зору їх участі в виробництві, так і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства, та інші позаоборотні активи.

При проведенні дослідження джерел особливу увагу необхідно приділити:

1) установчим документам підприємства для визначення його правового статусу;

2) якщо підприємство є акціонерним товариством:

• обсягу акціонерного капіталу;

• структурі власності (хто володіє акціями) та інше;

3) якщо підприємство є недержавним господарським товариством:

• розміру статутного фонду;

• розміру процентних часток в участі товариства (структура власності) та інше.

Для всіх підприємств:

4) сумі валових доходів та витрат;

5) залишкам активів на звітну дату;

6) наявності кредитів, у тому числі прострочених;

7) наявності дебіторської заборгованості, а саме:

• визначити дебіторів, у тому числі прострочених;

• провести зустрічні перевірки і підтвердити наявність заборгованості;

• проаналізувати операції щодо закриття заборгованості шляхом бартерних взаєморозрахунків;

8) наявності кредиторської заборгованості, а саме:

• визначити кредиторів;

• сума кредиторської заборгованості та строк її виникнення;

• фінансові кредитори;

• бюджетні кредитори.

Б) оцінка фінансового стану.

Оцінка фінансового стану платника податків може бути використана як один з напрямків у визначенні намірів не тільки фіктивного банкрутства, але й інших зловживань з боку службових осіб, зокрема, відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, без дозволу ОДПС, приховування таких активів і в кінцевому випадку ухилення від сплати податкового боргу та завдання збитків державним інтересам.

Аналіз фінансового стану платника податків проводиться відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 17.01.2001 р. N 10 (далі - Методика), загальноприйнятими методами з метою визначення факторів, що вплинули на погіршення платоспроможності платника податків та прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства.

Відповідність розрахованих згідно із зазначеною Методикою економічних показників фінансового складу підприємств різним рівням неплатоспроможності визначається державним органом з питань банкрутства, арбітражним керуючим, підприємством, власником його майна (органом, уповноваженим керувати активами такого підприємства), інвестором, кредитором за власною ініціативою (ОДПС), а також у передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" випадках при проведенні експертизи фінансового стану підприємства.

Для забезпечення єдиного підходу в оцінці фінансово-господарського стану підприємства при виявленні ознак поточної, критичної чи надкритичної неплатоспроможності, а також ознак, передбачених ст. 218 КК, Методикою рекомендовані розрахунки таких коефіцієнтів:

Пп - коефіцієнт поточної платоспроможності.

Поточною неплатоспроможністю може характеризуватися фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідає законодавчому визначенню, як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Кп - коефіцієнт покриття.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами.

Ко - коефіцієнт забезпечення власними засобами.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової сталості, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів - виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності (за підсумками року Коефіцієнт покриття менше 1 за відсутності прибутку) відповідає фінансовому становищу боржника, коли він, відповідно до Закону, зобов'язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство, тобто, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання його грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Якщо на початку звітного періоду, що передував поданню заяви до арбітражного суду про порушення справи про банкрутство, були відсутні ознаки надкритичної неплатоспроможності, тобто фактичний коефіцієнт покриття перевищував 1 при нульовій або позитивній рентабельності, це може свідчити про наявність ознак фіктивного банкрутства.

Так, якщо на початок звітного періоду, що передує поданню заяви фіктивного банкрута в господарський суд про порушення справи про банкрутство, Коефіцієнт покриття менше 1 (тобто відсутні ознаки надкритичної неплатоспроможності при Рентабельності (тобто прибутковості) більше 0), то це може свідчити про наявність ознак фіктивного банкрутства. Таким чином, боржник, маючи можливість виконувати грошові зобов'язання перед кредиторами (ОДПС), свідомо неправдиво інформує господарський суд про неможливість виконання своїх грошових зобов'язань у повному обсязі перед кредиторами.

Алгоритм розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів) та їх нормативні значення визначено в додатках до Методики.

На підставі узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства складається Довідка, в якій робиться висновок, який містить загальну оцінку фінансового стану підприємства на останню звітну дату і динаміки його зміни та відповідні висновки щодо платоспроможності боржника.

Структура довідки в цьому випадку повинна складатися з трьох частин (вступна, описова (аналізуюча), постановляюча).

У вступній частині зазначаються дані про перевіряючих осіб, установчі та статистичні дані на СПД, що перевіряється, та його службових осіб.

У другій (описовій) частині проводиться опис аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства відповідно до Методики.

У третій (постановляючій) частині робиться висновок про платоспроможність та фіксується підпис особи, яка здійснювала аналіз, а у випадку залучення до аналізу спеціаліста (експерта) або іншої особи - їх підписи.

3.1. Організація перевірки отриманої оперативної інформації по факту порушення чинного законодавства

Відповідно до вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. N 172/2612 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків" (пункт 8.2), на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків або звернення до суду чи господарського суду з питання скасування державної реєстрації, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку.

1) Проведення зустрічних перевірок:

• з кредиторами та дебіторами для встановлення наявності та суми заборгованості (див. схему).

При опитуванні службових осіб підприємства-кредитора або дебітора рекомендується ставити такі питання:

1) які економічні (підприємницькі) взаємовідносини були та існують з СПД - "ФБ";

2) підтвердження суми дебіторської заборгованості СПД - "ФБ";

3) наявність відповідної первинної документації та договорів, що підтверджують таку заборгованість;

4) яка форма розрахунку передбачалася (безготівкова, частково бартер або повністю, вексель, інше);

5) строк розрахунку (за умовами договору, строк існування вексельного зобов'язання, інше);

6) чи направлялася претензія в установленому законом порядку і чи було отримано відзив на неї СПД - "ФБ", а також щодо подання СПД - кредитором заяви до господарського суду про порушення справи про банкрутство СПД - "ФБ";

7) чи здійснювався перевід боргу СПД - "ФБ" на іншу особу за згодою (або без такої) кредитора відповідно до угоди в простій письмовій формі;

8) та інші при необхідності;

• підприємствами, у яких СПД - "ФБ" є учасником (власником частини активів СПД-3), внаслідок чого може бути встановлено, що підприємство "ФБ" передало підприємству СПД-3 (див. схему) активи (наприклад, цілісний майновий комплекс, відсоткова частка цінних паперів) як внесок в статутний фонд і є власником достатньої вартості частки (активів), щоб погасити кредиторську заборгованість.

При опитуванні службових осіб підприємства СПД-3 рекомендується ставити такі питання:

1) чи вносив СПД - "ФБ" у статутний фонд СПД-3 активи;

2) якщо так, то в якій формі (цінні папери, кошти, ЦМК, інше майно), час, їх вартість;

3) процес оформлення даної передачі (протокол загальних зборів товариства - відповідне рішення), внесення змін до установчих документів, бухгалтерський облік - оформлення на баланс підприємства та інше;

4) з якою метою були передані активи та інше;

• підприємствами - СПД-4, які є засновниками (учасниками) СПД - "ФБ", внаслідок чого може бути встановлено, що СПД - "ФБ" було передано відповідну частку активів до статутного фонду або на баланс.

При опитуванні службових осіб підприємства-засновника рекомендується ставити такі питання:

1) коли та яка частка активів передавалася СПД - "ФБ", в якій формі, їх вартість;

2) процес оформлення даної передачі (протокол загальних зборів товариства - відповідне рішення), внесення змін до установчих документів, бухгалтерський облік - оформлення на баланс підприємства та інше;

3) з якою метою були передані активи та інше.

Запити до державних та інших установ (Бюро технічної інвентаризації (БТІ), органи МВС (ОДАІ), Державний комітет статистики, Фонд державного майна України та інші):

• щодо наявності зареєстрованих активів СПД-"ФБ";

• щодо отримання та використання інформації згідно із законодавством від підприємств, установ та організацій, у тому числі в Національний банк України та його представництва, комерційні банки, фінансово-кредитні установи про:

- обсяги реалізованої продукції та видатки підприємств;

- поточні і вкладні (депозитні) та інші рахунки (наявність та обсяг коштів);

- ненадходження в установлені терміни валютної виручки;

- площі земель, що перебувають у власності або користуванні;

- участь у створенні господарських товариств;

- зареєстровані об'єкти нерухомості, транспортні засоби;

- операції купівлі-продажу майна.

Якщо за результатами зустрічних перевірок, а також за наявності оперативної інформації виявлено факти, що свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм податкового законодавства, зокрема, статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо відчуження активів СПД - "ФБ" без дозволу ОДПС, то необхідно провести позапланову виїзну перевірку на підставі пункту 3 (підпункту "а", "д") Указу Президента України від 23.07.98 р. N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності". В описовій частині акта перевірки необхідно обов'язково посилатися на підпункти ст. 8 та інші статті Закону N 2181-III, які були порушені. Крім цього, при виявленні обставин, передбачених підпунктом 9.1.2 статті 9 (у тому числі здійснення дій СПД - "ФБ" з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам), в акті перевірки це необхідно відмітити з посиланням на норми Закону та відповідні пояснення службових осіб СПД - "ФБ".

При з'ясуванні вищевказаних обставин, з метою продовження ефективної роботи по погашенню податкового боргу СПД - "ФБ" та збереження його активів, необхідно застосовувати адміністративний арешт активів цього підприємства одночасно з підготовкою матеріалів для порушення кримінальної справи слідчим.

До акта документальної перевірки обов'язково необхідно додавати пояснення службових осіб підприємств, які були перевірені під час проведення роботи по розкриттю злочину. В поясненнях цих службових осіб повинні бути розкриті питання щодо взаємовідносин СПД - "ФБ" з підприємствами - кредиторами, учасниками, засновниками, наприклад:

• наявність відповідного договору;

• предмет такого договору;

• сума поставки або надання послуг;

• якими банківськими документами підтверджені взаємовідносини по "угоді" та інше.

3.2. Порядок передачі матеріалів до слідчих органів

За наявності інформації про фізичну або юридичну особу, що порушує норми законодавства, керівник підрозділу податкової міліції приймає рішення про залучення до перевірки працівників підрозділу дослідчих перевірок. Підрозділи дослідчих перевірок виконують заходи, передбачені Порядком взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затвердженим наказом ДПА України від 04.06.2002 р. N 263 (далі - Порядок).

По виявлених порушеннях податкового та іншого законодавства оперативні працівники спільно з працівниками дослідчих перевірок відбирають пояснення від службових осіб СПД (фіктивного банкрута) і в установленому порядку вилучають оригінали документів, які підтверджують виявлені факти умисного ухилення від сплати податків.

Якщо за наслідками перевірки у діях службових осіб СПД виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, відповідальний за проведення перевірки зобов'язаний у 10-денний термін після прийняття рішення письмово повідомити підрозділ податкової міліції і передати матеріали перевірки, що містять документи, передбачені Порядком. До закінчення 10-денного терміну слідчий або орган дізнання вирішує питання щодо порушення кримінальної справи (або інше).

Перелік документів, які передаються слідчим органам для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 218 КК України

1. Довідка ОДПС про податковий борг СПД - "ФБ".

2. Копія ухвали господарського суду про порушення справи про банкрутство СПД - "ФБ".

3. Копія постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (при відкритті такої процедури), а також інші процесуальні документи господарського суду щодо відповідних процедур для підтвердження правових наслідків.

4. Копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - "ФБ".

5. Копії установчих документів (установчий договір, статут) "ФБ".

6. Офіційна заява СПД - "ФБ" та додані до неї документи (бухгалтерський баланс, ліквідаційний баланс).

7. Копії наказів щодо призначення службових осіб на відповідну посаду або копії протоколів загальних зборів товариства щодо призначення на посаду (завірених у встановленому порядку).

8. Копії посадових інструкцій, завірених у встановленому порядку.

9. Акт документальної перевірки СПД - "ФБ" з висновками проведеного аналізу щодо неплатоспроможності.

10. Висновок експертизи державного органу з питань банкрутства про фінансове становище боржника (у випадку призначення такої судової експертизи в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство, а також за наявності запиту податкової міліції або інших правоохоронних органів щодо державних підприємств, а також підприємств, де частка держави перевищує 25 % статутного фонду - висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства).

11. Акти зустрічних перевірок.

12. Пояснення службових осіб.

13. Інші документи.

Запропоновані методичні рекомендації не є вичерпними і можуть бути доповнені залежно від конкретних фактів та обставин.

Типовий приклад проведення оперативно-розшукових заходів щодо розкриття злочину

Для порушення кримінальної справи по факту фіктивного банкрутства ВАТ "АТП" (податковий борг - 275 тис. грн.) Л. району Луганської області була використана оперативна інформація від джерела на зазначеному підприємстві, отримана співробітниками ГВПМ ОДПС. У ході проведення оперативно-розшукових заходів для підтвердження інформації призначена перевірка дотримання податкового законодавства. Перевірка проводилась підрозділом дослідчих перевірок. За результатами перевірки ВАТ "АТП" за 2000 рік складена довідка.

У грудні 2000 р. службові особи підприємства на позачергових зборах ВАТ "АТП" приймають рішення про передачу активів (основних засобів) підприємства як внеску до статутного фонду створеного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО" всього на суму 245,5 тис. грн., маючи податкову заборгованість перед бюджетом у сумі 275 тис. грн. При цьому директор ТОВ "АВТО" Б. був керівником підприємства ВАТ "АТП", а в травні 2001 р. згідно з постановою загальних зборів акціонерів ВАТ "АТП" підприємство виведено із засновників ТОВ "АВТО", при цьому основні фонди, які були внесені до статутного фонду створеного підприємства, не були повернуті ВАТ "АТП".

Під час проведення перевірки проведений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, визначені валові доходи та витрати підприємства з використанням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 17.01.2001 р. N 10, згідно з якими за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не одержало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

Для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ВАТ "АТП" було перевірено період 2000 року. За вказаний період підприємство у декларації про прибуток відобразило валові доходи у рядку 11 у сумі 514,4 тис. грн.

Валові витрати, відображені у рядку 32 Декларації про прибуток, за період відображені у сумі 611,3 тис. грн.

Актом перевірки, проведеної працівниками ОДПС, сума валових витрат за період зменшена на 75,4 тис. грн. і складає 535,9 тис. грн.

Амортизаційні відрахування склали за період 188 тис. грн.

Також перевіркою встановлено, що у грудні 2000 року передано основні фонди на суму 245576,36 грн. як внесок до статутного фонду підприємства ТОВ "АВТО" та не відносить суму переданих основних фондів до складу валових доходів. У подальшому оплата за передане майно була зроблена цінними паперами. Таким чином, була проведена реалізація основних фондів на суму 245576,36 грн.

Отже, валові доходи підприємства за 2000 рік будуть такими:

514,40 тис. грн. + 245,58 тис. грн. = 759,98 тис. грн.

Валові витрати будуть: 535,9 тис. грн. + 188 тис. грн. = 723,9 тис. грн.

Прибуток буде: 759,98 тис. грн. - 723,9 тис. грн. = 36,089 тис. грн.

Відповідно до Методики "ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і в кінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття у кінці звітного кварталу менше його нормативного значення".

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргових зобов'язань і визначається як відношення суми оборотних активів до загальної суми поточних зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами.

Коефіцієнт покриття визначається за формулою:

Кп = А260 : П620 = 994,4 : 795,0 = 1,25,

де: А260 - підсумок II розділу активу балансу за 2000 рік;

П620 - підсумок IV розділу пасиву балансу за 2000 рік.

Згідно з пунктом 7 Методики, якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

Висновок. Протягом 2000 року ВАТ "АТП" отримало прибуток у розмірі 36,08 тис. грн. і коефіцієнт покриття підприємства склав 1,25, що свідчить про те, що підприємство не є надкритично неплатоспроможним.

10.12.2001 р. головою правління ВАТ "АТП" Б. було подано заяву до господарського суду Луганської області про порушення справи про банкрутство ВАТ "АТП", а 12.12.2001 р. господарським судом було порушено справу про банкрутство підприємства.

Схема фіктивного банкрутства ВАТ "АТП"

До слідчого відділу ПМ ОДПС для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 218 КК України, відносно службових осіб ВАТ "АТП" були передані такі основні документи:

1) акт про результати перевірки дотримання податкового законодавства ВАТ "АТП" за період з 01.07.99 р. по 01.02.2002 р.;

2) акт про результати зустрічної перевірки ТОВ "АВТО" з питань взаємовідносин з ВАТ "АТП" за період 2000 - 2001 рр.;

3) акт прийому-передачі основних засобів від ВАТ "АТП" до ТОВ "АВТО";

4) довідка про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ВАТ "АТП" за 2000 р.;

5) копія заяви голови правління ВАТ "АТП" Б. про порушення справи про банкрутство від 10.12.2001 р. N 78/01;

6) копія ухвали господарського суду області про порушення справи про банкрутство ВАТ "АТП";

7) пояснення службових та причетних осіб;

8) інші первинні документи, що підтверджують скоєння злочину.

ЗРАЗОК до прикладу

Господарський суд Л. області
91000, м. Л-к, пл. Героїв, 3-а

БОРЖНИК: відкрите акціонерне товариство "АТП",
Л. область, с. Б-1, вул. Кірова, 1
поточний рахунок N 000425409 в А-му відділенні АК ПІБ м. Л., МФО 304386 Код 03115962

ЗАЯВА
про порушення справи про банкрутство ВАТ "АТП-10961"

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у тому разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Станом на 1 листопада 2001 року відкрите акціонерне товариство "АТП" має таку заборгованість:

N з/п 

Види заборгованості 

Сума заборгованості, грн. 

Примітка 

Заборгованість з виплати заробітної плати та прирівняні до неї зобов'язання 

276701,40 

  

Заборгованість по податках і зборах 

556600,00 

  

Сума вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється 

13821,34 

  

  

РАЗОМ: 

847122,74 

  


Господарська діяльність підприємством зараз фактично не здійснюється.

Наявного у ВАТ "АТП" майна, враховуючи його стан та можливу продажну вартість, недостатньо для задоволення вказаних вимог.

Враховуючи ситуацію, що склалася, 19 листопада 2001 року правлінням ВАТ "АТП" було прийнято рішення звернутися до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Загальними зборами працівників ВАТ "АТП" було обрано представником працівників для участі в процесі Н-ва Р. Б.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

ПРОШУ:

1. Порушити справу про банкрутство відкритого акціонерного товариства "АТП".

2. Призначити розпорядником майна підприємства арбітражного керуючого Яреська Богдана Володимировича.

Додаток:

1. Копія довідки облстатичного управління про включення підприємства до держреєстру.

2. Протокол засідання правління ВАТ "АТП".

3. Баланс ВАТ "АТП" станом на 01.11.2001 р.

4. Перелік кредиторів з безспірними вимогами ВАТ "АТП".

5. Відомості про наявність майна підприємства.

6. Перелік дебіторської заборгованості.

7. План санації підприємства.

8. Документ про сплату держмита.

9. Документ про сплату суд.-інформ. витрат.

Голова правління ВАТ "АТП" І. ІВАНОВ


____________

 

Надруковано:
"Бухгалтерія",
N 48/1-2, 25 листопада 2002 р.

 

 
« Пред.   След. »

Арбитражные управляющие Украины


Сергей БАГМЕТ
г.Запорожье
т.(050) 341-66-17
online casino

 
 




Разработка и создание сайтов в Кривом Роге